- спарений
- —————————————————————————————спа́рений 1дієприкметниквід: спа́рити—————————————————————————————спа́рений 2прикметникз'єднаний у пару
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спарений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I. 2) у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким , чим небудь. || З єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об єднано дві частини; здвоєний. || Який виконується двома особами, двома… … Український тлумачний словник
спарений — на, не, Св. Зігрітий до утворення пари; пошкоджений парою … Словник лемківскої говірки
роздільно-спарений — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспарений — а, е. 1) Який не є спареним (див. спарений I). 2) Якого не спарили (див. спарити II) … Український тлумачний словник
спареність — ності, ж. Стан за знач. спарений I 2) … Український тлумачний словник
спарено — Присл. до спарений I 2) … Український тлумачний словник
спарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спарувати. || спаро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Те саме, що спарений I 2) … Український тлумачний словник